А за окно осень унылая и грустная Photo 48 / 58 4

andrianb – А за окно осень унылая и грустная
Тишина и воспоминания... Я сижу у окна, а в комнате тишина, Не много закрыл свои глаза, И вся моя жизнь промелькнула там, Хотя душа моя открыта всегда, Но почему она болит не знаю, Жизнью я был не обижен ни когда, Ведь мне ее дали мои родители, Вот они ее познали в голоде, когда были молодыми. 2.01.2012 Тиша і спогади ... Я сиджу біля вікна, а в кімнаті тиша, Не багато закрив свої очі, І все моє життя промайнула там, Хоча душа моя відкрита завжди, Але чому вона болить не знаю, Життям я був не ображений ні коли, Адже мені її дали мої батьки, Ось вони її пізнали в голоді, коли були молодими. © Андрей Балабуха, 2012

Album navigation:   Ctrl   Ctrl